« Теорія глобального менеджменту   |   Лідерство і менеджмент в процесі соціального управління »

Проблема конкуренції ось вже чотири сторіччя займає розуми представників економічної науки. Більш того, як відзначав Дж. З. Мілль, “лише завдяки принципу конкуренції політична економія має право домагатися на науковий характер”. Проте і підхід, і відношення до конкуренції серед учених були і залишаються різними, аж до протилежних.

Головних вододілів, які утворюють рельєф теорії конкуренції, я б виділив два. Перший з них утворюється питанням: “конкуренція є руйнівним або творчим явищем?” Другою - питанням: “чи можливо управляти конкуренцією?”

І гострота вказаних питань і характер переважаючих відповідей на них сильно змінювалися з перебігом історичного часу і визначалися, зрештою, розвитком самого предмету - конкуренція.

1. Процес створення теоретичних передумов загального конкурент-менеджмента

В початковий період розвитку конкуренції, як внутрішньої властивості, властивої економіці, заснованій на принципах приватної власності і свободи договору, конкуренція, як і весь новий лад, що звільнився від пут станового суспільства, демонструвала свій позитивний характер.
Основи менеджменту - Загальна теорія конкурент - менеджменту getwiser.com.ua Ті катаклізми, до яких вона приводила, і через незначну величину частнохозяйственних одиниць, і через нерозвиненість системи суспільного розподілу праці (по каналах якої тільки і можуть розповсюджуватися такі катаклізми), ще не носили такого характеру, який міг би примусити обернути на себе погляди теоретиків.
І тому в роботах класиків того часу (“школи фізіократов”) панували романтичні погляди на конкуренцію, в яких було місце тільки опису її конструктивних якостей.
У своєму відомому діалозі “Про торгівлю” Ф.Кенэ послідовно проводить точку зору, відповідно до якої, вільна і повна конкуренція забезпечує суспільству запобігання втратам, тоді як всяке обмеження конкуренції наносить суспільству збиток.
Його послідовник А.Тюрго бачить єдину мету адміністрації в тому, щоб “полегшити працю всіх членів держави в цілях заохочення найбільшої конкуренції у продажу, чому неминуче послідує найбільша досконалість виготовлення і найбільш вигідна ціна для покупця”.

В роботах А.Смита і Д.Рикардо, що відносяться до розвиненішого ступеня вільної економіки, описи конкуренції вже не носять такого ж захопленого характеру. Проте і в них немає ніяких вказівок на які-небудь руйнівні наслідки дії конкуренції.


Tags: , , , , , , , , , ,

Інші записи